Спадщина і заповіти
Встановлення спадкування у нотаріуса зазвичай займає один візит. Нотаріальний заповіт – найнадійніший спосіб забезпечити виконання останньої волі.
Акт посвідчення спадкування
Акт посвідчення спадкування (akt poświadczenia dziedziczenia, APD) має такі самі наслідки, як і остаточна ухвала суду про встановлення факту набуття спадщини. Це швидша альтернатива судовому провадженню, якщо між спадкоємцями немає спору.
Як це відбувається?
До контори мають одночасно з’явитися всі особи, які можуть бути спадкоємцями за законом і за заповітом. Нотаріус складає протокол спадкування, в якому вони роблять заяви, а потім – якщо немає сумнівів – складає акт посвідчення спадкування і реєструє його в Реєстрі спадщини (Rejestr Spadkowy). З цього моменту акт має силу остаточної ухвали суду.
Мінімум документів. Нижче наведено мінімальний перелік документів. Повний перелік для вашої справи надамо після звернення до контори – він залежить від правового стану та обставин. Усі переліки документів →
Документи
- Відпис свідоцтва про смерть спадкодавця
- Відписи актів цивільного стану спадкоємців (свідоцтва про народження, а для жінок і чоловіків, які змінили прізвище, – свідоцтва про шлюб)Якщо вони доступні в польському реєстрі актів цивільного стану, нотаріус може отримати їх самостійно.
- Заповіт, якщо його було складено
- Посвідчення особи всіх спадкоємців
- Інформація про останнє місце проживання спадкодавця
Звільнення від податку. Найближчі родичі («нульова» група) звільняються від податку на спадщину, якщо протягом 6 місяців з дня реєстрації акта посвідчення спадкування повідомлять податкову службу про набуття спадщини (форма SD-Z2).
Нотаріальний заповіт
Заповіт, складений нотаріусом, має форму нотаріального акта – він не загубиться, і його важче оскаржити. Оригінал зберігається в конторі, а на бажання спадкодавця інформація про заповіт реєструється в Нотаріальному реєстрі заповітів (Notarialny Rejestr Testamentów). Для складення заповіту достатньо посвідчення особи та даних осіб, які мають успадкувати або отримати заповідальний відказ.
У заповіті можна, зокрема, призначити спадкоємців, встановити звичайний або віндикаційний заповідальний відказ (наприклад, передати конкретну квартиру певній особі), покладення, позбавлення права на обов’язкову частку або призначити виконавця заповіту. Заповіт можна будь-коли змінити або скасувати.
Прийняття спадщини або відмова від неї
Заяву про прийняття спадщини або відмову від неї можна зробити у нотаріуса протягом 6 місяців з дня, коли спадкоємець дізнався про підставу свого покликання до спадкування. Відсутність заяви в цей строк означає прийняття спадщини з обмеженням відповідальності за борги вартістю успадкованого (z dobrodziejstwem inwentarza).
Поділ і відчуження спадщини
Якщо до складу спадщини входить нерухомість, договір про поділ спадщини вимагає форми нотаріального акта. Спадкоємці можуть також продати або подарувати свою частку у спадщині – також у формі нотаріального акта.